Учнівське самоврядування.
Його роль і місце в системі виховної роботи Баришівського НВК.
Ми формуємо свої переконання в дитинстві, проносимо через життя, відтворюючи ситуації, які підійшли б нашим переконанням.
Л. Хей
Саме в школі учням необхідно дати знання, що надалі дозволять їм орієнтуватися в безлічі співтовариств і робити правильний вибір, тому що вже в шкільному віці формується громадський світогляд.
Л. Щерба
Актуальність проблеми
Окрім навчальних, НВК має успішно реалізувати виховні завдання. Ці завдання спрямовано на формування в учнів здатності посідати стійку громадянську позицію, виховувати в собі ділові якості, максимально сприяти реалізації творчих здібностей. Усі ці якості мають виховуватись під впливом корпоративної культури. На сучасному етапі учням надано більше прав і повноважень, створено широкі можливості для самореалізації кожного; вони здобувають управлінські вміння, навчаються жити в демократичному суспільстві. Сучасному випускникові потрібна не абсолютний багаж знань, а вміння їх здобувати, аналізувати та застосовувати в конкретній ситуації, тому учнівське самоврядування є засобом формування ціннісного ставлення особистості. Не слід плутати шкільне самоврядування з учнівським. Шкільна громада об’єднує не лише учнів, але й інших суб’єктів шкільного життя. Учнівське самоврядування створюють виключно учні й тільки вони. Воно є незалежною організацією, в якій учні самостійно приймають будь-які рішення. Усе, що не підлягає забороні, дозволено. Самоврядування представляє інтереси учнів перед учителями, батьками, органами освіти.
Ю. О. Шикова
З огляду на це група педагогів разом із учнями Баришівського НВК « гімназія- загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів» 2003 року ініціювали створення моделі учнівського самоврядування, підґрунтям якої є основні положення школи цінностей.
Учнівське самоврядування школи та класів
Першим кроком на шляху до створення самоврядної моделі школи стала підготовка положень про учнівське самоврядування, про вибори та створення структури учнівського самоврядування. Школярі обговорювали напрями, які має провадити самоврядування, органи шкільної влади, які мають діяти в школі, та межі їхніх повноважень. «Скринька ідей і пропозицій» приймала побажання та думки учнів щодо структури керівних органів, прав та обов’язків їхніх членів, перспектив роботи. Згідно з положенням про учнівське самоврядування НВК, вироблене на підставі нормативно-правових актів, які регламентують діяльність органів самоврядування, відділи учнівського самоврядування сформовано з учнів 5–11-х класів і містить сім секторів: «Здоров’я», « Знання», «Право», « Дозвілля», «Бізнес», « Гарт», «Прес-центр». Діяльність учнівського самоврядування проводиться за двома тематичними напрямами: «Не споглядати й говорити, а вершити і творити»), «Моя найкраща у світі сторона, чарівна, неповторна Україна». Цінність учнівського самоврядування полягає в тому, що учні ґрунтовно та всебічно проникають у сутність своїх прав та обов’язків. Відповідальні справи, управління життям школи спочатку доручають частині активу, а потім й усьому учнівському колективу. Тому від початку організації учнівського самоврядування було чітко сформульовано права й обов’язки кожного активіста.
Органи учнівського самоврядування взаємодіють із педагогічним колективом школи на засадах співпраці, що сприяє творчій діяльності учнів і дорослих. Основними засобами вдосконалення педагогічної допомоги учнівському самоврядуванню є:
- забезпечення реальних прав та обов’язків органів самоврядування;
- підвищення довіри педагогів до рішень учнівського колективу, його органів самоврядування;
- цілеспрямоване навчання учнів складній справі організації життя учнівського колективу, управління справами школи.
У кожному класному колективі діє своя модель учнівського самоврядування, яка взаємодіє зі структурою загальношкільної моделі, чіткий розподіл доручень між членами класу та консультативне педагогічне керівництво з боку класного керівника.
Стратегічною метою шкільного самоврядування є підготовка, формування особистості до активної, свідомої діяльності, участі в житті країни.
С. Хозе
Через роботу класних центрів самоврядування в учнів формуємо ціннісні ставлення до суспільства та держави, культурних, духовних, історичних надбань рідного краю, до сім’ї, родини, людей, до себе:
- здійснення роботи класу як однієї команди, забезпечення співробітництва;
- опанування важливого в роботі та суспільному житті усного та письмового спілкування під час інтерв’ю, написання статей до шкільної газети « Вулик», розміщення їх на сайті школи;
- удосконалення знань з іноземних мов, шкільних предметів під час проведення предметних декад;
- уміння школярів використовувати різні джерела інформації, класифікувати документи, користуватись новими інформаційними технологіями під час створення різноманітних проектів, підготовки та проведення дискусій, виховних годин, тематичних лінійок і класних свят;
- вміння аналізувати та критично ставитись до себе, бачити прогалини в роботі класного самоврядування та шляхи розв’язання проблем;
- з готовністю та потребою учня навчатися упродовж усього шкільного життя, з бажанням піднятися хоча б на сходинку вище за рейтингом , із прагненням отримати звання «Кращий клас»;
- залучення учнів до участі в інтелектуальних і пізнавальних конкурсах, змаганнях, олімпіадах, до написання власних творів, МАНівських робіт тощо.
Класне самоврядування врешті-решт не просто дає учневі багаж знань, умінь і навичок перебування в колективі, але й формує його компетентність як загальну здатність, ґрунтовану на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки участі в класному житті. Шкільне самоврядування охоплює сфери навчання, трудової діяльності та суспільної праці, організації порядку й дисципліни, громадсько-суспільної діяльності, вільного часу, спорту, художньої діяльності тощо.
Самоврядування розпочиналося з конкретної самодіяльності учнів, яка є результатом їхньої потреби щось зробити, самостійно організувати.
Співпраця з батьками
Процес планування роботи школи на навчальний рік із появою учнівського самоврядування також зазнав змін. Під час планування виховних заходів на наступний навчальний рік ураховуємо пропозиції голови учнівського самоврядування. У процесі співпраці щороку виникають нові ідеї.Класні керівники, батьки спільно з представниками учнівського самоврядування розробили заходи, спрямовані на формування в учнів ціннісного ставлення до суспільства та держави, культурних, духовних, історичних надбань рідного краю, до сім’ї, родини, людей, до себе:
- ГКК « Зимові традиції українського народу»;
- колективну творчу справу «Осінній ярмарок»;
- акції «Милосердя», « Підтримай воїна»,
- поетичну свічку «Ми — Шевченкові онуки» тощо.
Досвід батьків, серед яких чималий відсоток є працівниками закладів освіти, культури, правоохоронних структур, медичними працівниками тощо, сприяє формуванню в учнів життєвого та соціального досвіду, громадської позиції, самосвідомості та національної свідомості, життєвих орієнтирів відповідно до моральних норм суспільства.
Форми роботи з учнями
У співпраці зі старостатом педагоги- організатори проводять навчання в школі підлітків-лідерів . На заняттях школи учні готуються до самостійної роботи в органах учнівського самоврядування. Також учні НВК є активними учасниками районного учнівського саморядування «Альянс». Стимулом для подальшого розвитку учнівського самоврядування в школі, класних колективах, для пошуку класними керівниками ефективних форм роботи з учнями стало щорічне відзначення найактивніших учнів « Обличчя школи», яке має за мету згуртування учнів у суспільно-корисній діяльності, виховання активної громадської позиції, вміння діяти злагоджено. Положення про проведення конкурсу було розроблене ініціативною групою, до складу якої увійшли представники педагогічного колективу, батьків та учкому. У конкурсі беруть участь усі учні НВК. Представники учнівського самоврядування не залишаються осторонь проблемних питань школи, міста, його мешканців, екології, охоче беруть участь в акціях і проектах суспільного значення «Школа — наш дім», «Посади дерево», «Весняна толока».
Учнівське самоврядування було активним учасником шкільної акції «Створимо музей кераміки», спрямованої на розвиток музейної справі в НВК.
Члени учкому школи беруть участь у Всеукраїнській молодіжній акції «Пам’ятати. Відродити. Зберегти», збирають інформацію про випускників школи, їхні досягнення, готують дослідження, присвячені темам Другої світової війни та Великої вітчизняної війни на території Баришівщини. Матеріали робіт учнів використовують у різних заходах, усних журналах, учнівських конференціях, під час написання рефератів до конкурсних робіт. Це збагачує життєвий досвід учнів, виховує кращі моральні якості, почуття відповідальності за інших людей, повагу до історії та національних традицій. В межах проведення акції «Милосердя» волонтери відвідують удома ветеранів війни та праці, надають їм необхідну допомогу, спілкуються. Щороку зростає роль учнівського самоврядування щодо організації та проведення загальношкільних заходів, змістовного дозвілля учнів, оцінювання результативності участі класних колективів у конкурсах та акціях.
Члени учнівського самоврядування є неодмінними учасниками конкурсу ДЮП, «Обери майбутнє» ,дитячо-юнацької спортивної військово-спортивної гри «Джура» («Сокіл»), Всеукраїнського спортивно-масового заходу «Олімпійське лелеченя» тощо.
Результати роботи
Адміністрація НВК, вчителі, батьки цінують внесок членів учнівського самоврядування у розвиток традицій навчального закладу, виховання школярів в атмосфері поваги, взаєморозуміння, творчої співпраці, у формування активної життєвої та громадянської позиції, патріотизму, кращих моральних якостей учнів, у зміцнення зв’язків поколінь. Щороку на Святі останнього дзвоника представників учкому нагороджують грамотами, подяками та стипендіями селищного голови. Результатом діяльності учнівського самоврядування став процес демократизації шкільного життя, створення позитивної, доброзичливої атмосфери в школі. Значно збільшилася кількість учнів, які активно працюють у самоврядних органах. Посади голови учнівського самоврядування та заступників стали надзвичайно престижними і часто учні, що їх посідають, мають ознаки формального та неформального лідера. Якщо на запитання «Скільки часу ти можеш присвятити роботі в самоврядуванні?» на початку функціонування школи цінностей 46 % учнів відповідали «Не більше години на тиждень», — то анкетування, проведене в березні 2015 року засвідчило збільшення зацікавленості школярів у роботі учнівського самоврядування (табл. 1).
Таблиця 1
Скільки часу учні готові присвятити роботі в учнівському самоврядуванні
| Твердження | 2008 р. | 2015 р. |
| Не більше години на тиждень | 46 % | 14 % |
| 1–5 годин на тиждень | 11 % | 44 % |
| 6–10 годин на тиждень | 5 % | 32 % |
| Кілька годин від часу до часу | 38 % | 10 % |
Змінились також види діяльності, у яких би хотіли брати участь члени самоврядування. Якщо на початковому етапі це були розважальні програми, дискотеки, то зараз це учнівські проекти, доброчинні акції . Результати моніторингу рівня вихованості за ціннісними ставленнями засвідчили, що високий і середній рівні вихованості зросли відповідно на 9 та 4 %. Позитивною тенденцією є відсутність низького рівня вихованості .На середньому та високому рівні (за п’ятибальною шкалою) перебувають показники розвитку ціннісного ставлення до сім’ї, родини, людей, суспільства та держави, до духовних, культурних та історичних надбань рідного краю, до себе. Отже, діяльність органів самоврядування в школі сприяє згуртуванню шкільного колективу, розвитку громадської думки, процесу соціалізації учнів, ефективному входженню в доросле життя. НВК керується інтересами та потребами дітей, бо прагне стати улюбленим місцем, де учні не лише навчаються, але й живуть повноцінним і духовним життям. Через шкільне самоврядування відбувається і процес підготовки майбутніх активних громадян демократичної держави.
Умови ефективної діяльності учнівського самоврядування:
1) подолання формалізму в діяльності учнівського самоврядування та педагогічного керівництва ним. Воно має виконувати конкретні справи, з його рішеннями повинен рахуватися і педагогічний колектив, і дирекція школи, а не вважати їх дитячими забавами;
2) залучення членів самоврядування до процесу оновлення змісту діяльності школи, боротьби з негативними явищами в середовищі учнів. Вони повинні активно допомагати педагогам використовувати нові форми виховної роботи з учнями, включатись до виховної роботи щодо запобігання та подолання серед школярів куріння, вживання алкоголю та наркотиків;
3) надання самоврядуванню реальних прав і обов’язків. Слід чітко визначити, за які питання шкільного життя та діяльності відповідає учнівське самоврядування, які конкретні права та обов’язки має кожен учень;
4) відбір до органів самоврядування найавторитетніших лідерів учнівського колективу, які мають бути взірцем для вихованців щодо ставлення до своїх учнівських обов’язків;
5) прагнення до розширення цих органів. За таких умов зростає кількість вихованців, які підтримують вимоги педагогічного колективу, більшій кількості учнів прищеплюють смак до суспільно-корисної діяльності, створюють можливості для уникнення перевантажень активних учнів, у залучених до громадської роботи вихованців виявляються нові аспекти їх особистості, які знайшли простір для свого розвитку;
6) повага педагогів до самостійних рішень учнівського колективу та його органів, ненав’язування учням своєї волі у справах, які є компетенцією самоврядування;
7) кваліфікована, тактовна педагогічна допомога учнівському активу, навчання його складної справи управління;
8) практикування в дитячому колективі зміни функцій керівника та підлеглого. Тривале перебування школяра на керівній посаді може призвести до формування у нього небажаних якостей (зверхності, зазнайства тощо). Тому педагогічно доцільно, щоб у роботі органів учнівського самоврядування брало участь якомога більше учнів, щоб воно постійно оновлювалося. Це дасть змогу чималій частині школярів набути організаторських навичок;
9) систематичне звітування членів самоврядування перед колективом, що дає можливість здійснювати контроль за їхньою діяльністю, сприяє її поліпшенню, а також запобігає можливим зловживанням становищем у колектив